«Європейські цінності» або маніпуляція? Навіщо в Україні організовують гей-прайди

279

Матеріал із блогу Іллі Киви на сайті LB.ua

Гомосексуалізм став агресивною політикою, до якої нас схиляє ЄС. Людей намагаються переконати, що «одностатева любов» — це нормально. Лобісти «прав ЛГБТ» у нас усюди — в уряді, в редакціях ЗМІ. Як наслідок навіть у школах дітям розповідають, що гомосексуалізм — нормальне явище. А в телевізійних програмах активно обговорюють «права ЛГБТ».

Тільки до якої проблеми вони зібралися привертати увагу, влаштовуючи всі ці демонстрації і гей-паради? Обмеження прав ЛГБТ-спільноти — проблема, висмоктана з пальця. В Україні досить толерантне ставлення до сексуальних меншин. Вони працюють, отримують медичну допомогу, соціальну допомогу так само, як і всі громадяни України. Здорові, молоді, міцні хлопці «плачуть», що хтось обмежує їх права, і з цього влаштовують гучне шоу, забуваючи про категорії людей, які дійсно потребують захисту своїх прав. Перш за все, це люди з обмеженими можливостями, колясочники. Це десятки тисяч громадян з ампутованими кінцівками, які не мають змоги покинути свої квартири, оскільки в «хрущовках» немає ні ліфтів, ні пандусів. Ці люди не можуть влаштуватися на роботу з гідною оплатою. Розмір їх пенсії по інвалідності не дозволяє їм зводити кінці з кінцями. Ось їх права дійсно обмежені. Їх права дійсно потрібно відстоювати. І вони не влаштовують марші!

«Ми за європейські цінності» — просто зручний меседж для українських політиків, який не вимагає ніяких реальних дій. Адже для забезпечення цих «прав» не потрібно нічого робити — їх же ніхто не порушує. Зате на цій «проблемі» зручно піаритися.

Але які ж це цінності? Це всього лише інтимна складова біографії тієї чи іншої людини, яку представники ЛГБТ-спільноти чомусь намагаються всім продемонструвати. Європейський рівень життя для українських громадян, — ось це цінності. Сильна армія, здатна перемогти у війні. Інфраструктура, що дозволяє людям з обмеженими можливостями відчувати себе повноцінними членами суспільства. Ось за ці цінності потрібно боротися. Причому боротися — реальною роботою, а не організацією маніфестацій. Звичайно, це складніше, ніж заявляти з телеекрана, що ти «за гей-прайд».

Я не суддя представникам секс-меншин. Але хочу нагадати: діти народжуються тільки в традиційному шлюбі. Тому вважаю, що пропагувати потрібно не «ЛГБТ», а традиції сім'ї та виховання дітей, притаманні українській культурі. Нам потрібна сильна нація!